30 серпня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду переглянув у касаційному порядку справу, у якій позивач оскаржив бездіяльність обласного департаменту Держгеокадастру через неналежне виконання розпорядження голови райдержадміністрації – невнесення відповідних змін до землевпорядної документації щодо форми власності на землю.
Позивачці було видано довідки, в яких не було інформації про форму власності на землю, що призвело до неможливості виготовлення проєкту землеустрою.
Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов. Верховний Суд підтримав це рішення, вказавши, що під час складення спірних довідок форми 6-зем відповідачем допущений надмірний формалізм, який призвів до порушення ним норм земельного законодавства, а також до порушення прав позивача. При складенні оскаржуваних довідок відповідач повинен був визначити форму власності на землю щодо земельних ділянок (дозвіл на розроблення проєкту землеустрою яких отримано позивачем) відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України: державна, комунальна або приватна.
(Постанова КАС ВС від 30 серпня 2021 року у справі № 280/3180/19)
Того ж дня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 915/253/20 про стягнення з ТОВ «Нібулон» коштів як канального збору за проходження суднами комерційних вантажних рейсів та збору за послуги служби регулювання руху суден.
Суд першої інстанції позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнив, суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.
Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про віднесення суден відповідача до групи А і, відповідно, відсутність підстав для звільнення їх від сплати зборів, оскільки для встановлення групи, до якої належать такі судна, необхідно визначати не мету суднозаходу кожного судна окремо, а мету суднозаходу всього каравану.
(Постанова КГС ВС від 30 серпня 2021 року у справі № 915/253/20)
1 вересня 2021 року КАС ВС розглянув справу, у якій товариство оскаржило рішення Київської міської ради про надання земельній ділянці навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в місті Києві статусу парку.
Позивач наголошував, що цільове призначення ділянки було змінено без розроблення та погодження у встановленому законодавством України порядку проєкту землеустрою, у результаті чого до території парку було незаконно включено землю під нежитловою будівлею, яка належить позивачу на праві приватної власності.
Верховний Суд закрив провадження у справі з огляду на те, що ця справа підлягає розгляду судом господарської юрисдикції.
Оскільки предметом позову в цій справі є не оскарження процедури ухвалення рішення суб’єктом владних повноважень як розпорядника земельної ділянки, а захист інтересу позивача щодо отримання земельної ділянки в користування (оренду), що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, то розв’язання конфлікту не належить до юрисдикції адміністративних судів.
(Постанова КАС ВС від 1 вересня 2021 року у справі № 826/16328/18)
_03_03.png)
