В Огляді наводиться практика щодо визнання заповіту недійсним, йдеться про такі правові висновки як те, що тимчасову недієздатність заповідача слід робити на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан заповідача в момент складання заповіту. Зафіксовано концепт примату волі спадкодавця. Складення нового заповіту передбачає втрату чинності попереднім заповітом повністю або частково.
Окреме місце в практиці КЦС займають спори щодо спадкування права на земельну ділянку. В цій підкатегорії сформульовано, зокрема висновок, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право. Також наголошується на тому, спадкування за правом представлення – це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, який не є окремою підставою або видом спадкування і за яким суб'єктами спадкування стають певні спадкоємці за законом.
Одним із проблемних питань у спадкових спорах є питання пропущення строку для прийняття спадщини. Так, КЦС зроблено кілька важливих висновків, а саме: визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску строку; факт проживання спадкоємця за кордоном та необізнаність про смерть спадкодавця не є підставами для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини; незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
В Огляді вміщено також практику КЦС у спорах: щодо усунення від права на спадкування; щодо складу спадщини; щодо отримання права на обов'язкову частку в спадщині; щодо отримання права на обов'язкову частку в спадщині; щодо отримання права на обов'язкову частку в спадщині; щодо тлумачення заповіту; щодо черговості спадкування за законом; щодо встановлення факту прийняття спадщини; щодо визнання спадщини відумерлою; щодо визнання права власності в порядку спадкування.
Окремо виділяються процесуальні питання, що виникають із спадкових правовідносин.
_03_03.png)
